По два по три, старії кайдани і новії ісправляти,
На руки, на ноги надівати;
Червоної таволги по два дубці брати,
По шиях затинати,
Кров християнськую на землю проливати!«
Скоро то сеє зачували,
Од пристані галеру далеко одпускали:
До города до Козлова,
До дівки Санджаківни на залети поспішали.
То до города Козлова прибували.
Дівка Санджаківна на встрічу вихожає,
Алкана-Пашу в город Козлов зо всім військом затягає.
Алкана-Пашу за білу руку брала,
У світлиці-камъяниці зазивала,
За білу скамью сажала,
Дорогими напитками напувала;
А військо серед ринку сажала.
То Алкан-Паша,
Тропезоньскеє княжа,
Не барзо дорогії напитки уживає,
Як до галери двох турчинів на підслухи посилає:
Шоб не мог Лях-Бутурлак Кішки Самійла одмикати,
Упоруч себе сажати!
То скоро ся тії два турчини до галери прибували,
То Кішка Самійло, гетьман запорозський
Словами промовляє:
»Ой Ляше-Бутурлаче, брате старесенький!
