|
Орда руки ізняла, |
Одних орда заняла та погнала у неволю, — а других порізала; прибігли запорожці рятувати чумаків, аж бачать:
»Ой там лежать чумаченьки
Де три, де чотирі.
Ой лежать наші чумаченьки,
Як въялая риба,
На них плаття і одежа
Кровью окипіла.«
Таке-то діяла з нашим людом орда ще сто років назад! А з другими ж народами, що живуть далеко од степів азіятських, з німцями, французами, англичанами, італьянцями, таке вже років з тисячу як не случалось. Тим-то вони і випередили нас в усякому ремеслі та науці, — бо їм було коли вчитись, сидячи небоязько дома та їздючи по світу. А в нас стало небоязько тільки років сто назад, як наші забрали Крим та берег Чорного моря. У всіх войнах руського царства з турками та татарами за степи і за берег Чорного моря у пригоді були козаки українські і запорожські. За часи цариці Катерини Другої до 1783 року Крим і увесь берег Чорного моря, де втікають наші ріки Дніпро, Буг, Дністр, були забрані до руського царства, — і народові нашому стало просторо селитись по степах, і перестав він боятись набігів та
