такі фонди як Краківська Академия, то хто знає, чи і не перевисшило-би єї.
Можливий єще закид що-до браку відповідних сил. Я вкажу лиш на співробітників Товариства ім. Шевченка. До того ми можемо так само поступити, як се в 70-тих роках зробили Поляки, коли-то до обсадженя катедр потребували професорів. Вони брали їх звідки могли, чого ми не потребуємо робити; вони брали з за границї професорів Поляків, ми попризивали-би всїх Українцїв-Русинів професорів в Австриї з иньших висших шкіл, ми мали-би наукові сили з росийської України. Нам тільки дайте унїверзитет, а ми вже знайдемо людий, щоби ними катедри обсадити! До того неодин вже дотепер Українець-Русин віддав би ся був унїверзитетській професурі, та чи се було можливе!?
Далї може ще деякі люди запитають: на що їм унїверзитету? Над таким питанєм звичайно переходить ся до порядку дневного. Але я буду старати ся на нього відповісти: Ми Українцї-Русини така сама нация як і иньші!
Наша нация так само як і иньші потребує своєї сьвятинї наук. На 9 мілїонів душ Нїмцї мають пять унїверзитетів, на 3 мілїони мають Поляки два, а звиш 3 1/2 мілїона Українцїв-Русинів анї одного. Ми рвемо ся до культури, до науки, до поступу, а нам запирають дорогу. В імя самого поступу українсько-руського народу ми мусимо вибороти унїверзитет, в імя поступу українсько-руського народу, ми жадаємо від правительства заснованя унїверзитету з нашою рідною викладовою мовою.
Коли ми отже такі важні причини подаємо, коли проти них анї один закид не може підняти ся, то правительство повинно вдоволити жаданям нашим, а тим самим сповнити жаданя цїлого українсько-руського населеня в Австриї.
З другого однакож боку мусимо візвати цїлу українсько-руську суспільність, щоби наші жаданя і наші домаганя піддержала. Тим-то і репрезентанти українськоруської суспільности мають сесю важну справу чи то в соймі, чи в парляментї піднимати та про пекучу потребу українсько-руського унїверзитету у Львові говорити, так щоби тим способом взвичаїти наших опікунів, щоби вони привикли вже до того страшного злочину з нашого боку, до тої «анархиї» зі сторони Українцїв-Русинів якою вважають наше жаданє.
