сінтеза усїх старань і заходів, се сінтеза справедливих домагань нашого народу; се протест проти несправедливости, проти вкорочуваня і спинюваня інтелєктуального розвитку українсько-руського народу.
Мова наша неуправильнена належно в людовому шкільництві, найновійшими розпорядженями упослїджена в середнїх школах, а у львівському унїверзитетї обмежена до двох чи трьох катедр. Українсько-руський народ, що двигає на своїх плечах величезні державні повинности, народ, якого наукова лїтература і лїтература взагалї прискореним темпом наближуєть ся до вершин иньших високо-культурних народів, мусить мати свою найвищу сьвятиню наук, де-б усї наші духові змаганя і дослїди найшли своє завершенє. Тому то ми студенти теольоґиї, що стоїмо на основах українсько-руської национальної ідеї підпираємо резолюциї проголошені товаришем референтом, бо вважаємо їх вповнї справедливими і доконечними до здїйсненя. Ми вельми відчуваємо потребу основаня українсько-руського унїверзитету; нас дуже вражають сучасні аномалїї у львівському унїверзитетї, де подоптано і знасилено заповіджене правительственними параґрафами право утраквізму, де величезна більшість (понад 80%) руських студентів теольоґиї мусить слухати викладів у чужій мові, навіть з таких предметів як істория церкви і канонїчне право. Отже ми студенти теольоґиї вповні годимо ся на резолюциї нинїшнього віча, бо вважаємо його не хвилевим неудачним фаєрверком, але справою глибоко обдуманою і заповітом постійних домагань і ненастанньої боротьби за належні права нашого народу.
Наш девіз такий: або нехай пропаде демократично-поступовий українськоруський народ, най пропаде молодїж, що бажає для себе і для своїх сьвітла правди і науки, а нехай настане власть темноти, ніч абсолютизму; нехай австрийське правительство, прийме на себе роль тиранства і нехай на глум величнїм змаганям 19-того столїтя, на глум етичним прінціпам і людському достоїнству закнеблює уста мілїонам українсько-руського народу, нехай спинить природний його поступ, або нехай кождий народ має відповідні права для свойого індівідуального розвитку!!
Одначе ми віруючи, що живої осьвідомленої народньої сили нїхто не зможе спинити на шляху поступу, що сьвітло правди розломить усї запори угнетеня, улослїдженя, маємо повну надїю і запоруку, що на укра-
