Високого Правительства отвореня українсько-руського унїверзитету у Львові.
ІІ. Українсько-руські студенти всїх висших австрийських шкіл, зібрані на вічу дня 13-го липня 1899 у Львові – з огляду на велику потребу українсько-руського унїверзитету у Львові, що запевнить українсько-руському народови повний культурний розвій, постановляють вислати до Високого Мінїстерства віроісповідань і осьвіти мемориял в справі отвореня українсько-руського унїверзитету у Львові.
III. Українсько-руські студенти всїх висших австрийських шкіл, зібрані на вічу дня 13-ого липня 1899 р. у Львові – з огляду на те, що унїверзитет тільки з рідною мовою викладовою запевнить українсько-руській науцї, а за тим і українськоруському народови повний розвій; з огляду на превелику вагу сеї справи, – звертають ся до усеї українсько-руської суспільности і до всїх єї репрезентантів з зазивом, щоби їх жаданя як найенерґічнїйше підперли і на кождому кроцї горячо піддержували.
Товариш референт скінчив – а грімкі оплески і оклики «славно!», що хвилинами притихаючи, здіймали ся все на ново – трівали кілька мінут. Коли затихло, голова віча отворив дискусию, заповідаючи, що записані до голосу бесїдники промовляти-муть в порядку означенім старшиною основаня ґруп, які вони заступали. Тому, що найстарша ґрупа українсько-руської молодїжи, себто товариші богослови задля перепон зі сторони верховної своєї власти, не могли взяти участи в вічу, то голова віча удїлив голосу тов. М. Галущинському, щоб сей відчитав слїдуючу заяву, надіслану ними на віче:
Сьвітлі Збори!
Віче українсько-руської академічної молодїжи являєть ся як щось незвичайне, як щось нове, одначе предмет сього віча, значить, справа основаня українсько-руського унїверзитету зовсїм не нова. Сьою справою занимають ся вже від довшого часу осьвітні наші товариства, занимають ся полїтики і мужі науки: сьою справою інтересуєть ся кожда осьвідомлена людина українсько-руського народу. Віче академічної молодїжи, сьої найбільше інтересованої частини нашої суспільности – се
