пред на голову товариша Евгена Косевича, студента прав зі Львова, а до президиї Товаришів: Романа Сембратовича з Відня, Осипа Бурачинського з Чернівець, Гриця Бобяка з Кракова, Юлїяна Мудрака з Лубна, Володимира Дутку з Пшибраму і Франца Осипа Тузяка, технїка зі Львова.
Збори приняли лїсту президиї через аклямацию, а товариш Косевич занявши місце голови, покликав на секретарів віча тт. Івана Брика, студента фільозофиї і Осипа Шухевича, студента прав зі Львова та удїлив голосу головному рефентови Михайлови Галущинському, студентови фільозофіії, теперішньому голові товариртва «Академічна Громада».
Тов. Галущинський з вервою і молодечим запалом виголосив слїдуючий реферат:
Сьвітлі Збори!
Вже давно понад Европою прогомонїла борня за национальні права, вже давно в Европі пошановано поодинокі национальности і віддано їм те, що їм належить ся. Виїмково лише можемо на заходї Европи знайти варварське і безпощадне нищенє национальних прав. Там взяло тепер гору питанє социяльне та економічне і за них веде ся борня. Класова рівноправність, пошанованє прав кождої одиницї, ось се кличі, ось се цїль, до якої стремлять чим раз висше культурно поступаючі народи. У нас цїлком інакше. У нас в Австриї на кождому кроці сильнійша нация давить і дусить слабшу, нехтує єї права, хоче знищити єї, зденационалїзувати,. ставить сильну свою лабу на слабкий еще орґанїзм. У нас Німцї хочуть запанувати над Чехами та над Словінцями, Мадяри старають ся винародовити Русинів, Румунів та Словаків, а в Галичинї Поляки, себто верховодяча верства і шляхта, нехтують сильний числом, але слабий впливом українсько-руський нарід. І для того ми ще в ХІХ-тому столїтю боремо ся за национальні права, а з другого боку мусимо стояти за питанєм социяльним та економічним; і в cей спосіб роздвоюють ся наші сили.
Ми у східній Галичинї не маємо відповідного числа шкіл середних, народні школи в цїлковитому занепаді, ми не маємо ані одної висшої школи і для того не
можемо роз-
