Номенклатура на карті могла б бути видержана консеквентніще, а надто на лівім боці Дніпра. Коли вживати номенклатури не оффиціальні, більше менше помосковлені — а устноі украінськоі, то треба писати Ромен, Зіньків, Опішнє, Миропілє і т. и. Калмуки ніхто в Росіі не каже; украінці кажуть: камлики, великоруси і оффиціально калмики; калмуки почали писати західні европейці не маючи знаку для ы. Чи слід так писати на украінській карті??
Історичного елементу автор, видимо, не мав заміру занести на свою карту. А се жалко, — бо не потребовало би багато заходів і додатків. Тепер напр. на карті не ма сел, котрі стоять на місці бувших Січів, не ма Берестечка і т. и., не ма сел, в котрих родились або жили важніщі наші літератори.
Те ж саме треба сказати і про елемент економичний. Залізні дороги непремінно треба означити на карті. Думаю також, що треба перевірити і залюдненя міст у Росіі, хоч по новим календарям, напр. Суворина.
Гори теж непремінно треба означити, — при чому може треба б було вбільшити формат карти. Се може зробити сам картограф (чертежник) під доглядом автора, чи в загалі знающого діло. Карта через те виграла б у школах, як стінна.
Коли б я мусив подати конечний голос, що робити з картою, то я б сказав, — що з поправками і після перегляду автором іі б можна було печатати. Звісно, карта дуже далеко од совершенства, але все таки може задовольнити пекучу потребу в подібній карті для шкіл і для звичайноі публіки. При всіх данних обставинах, ліпша карта може появитись хиба за кілька років, — а тим часом карта д. Вел. все таки зробить своє діло, — та й критики на неі можуть прислужитись до виробу ліпшоі карти.
Софія, 1894 ¹⁴/III.
М. Драгоманов.
