Цю сторінку схвалено
Квітнуть в душі моїй муки землі
плаче душа сльозить серце
хто зітре ті муки зітре ці сльози?
серце зморене припестить хто?
кланяюсь мукам я не хочу пестощів
гулять самому на землі весело
мені весело бо я сам як світ
бо як світ багатий я і як сонце щедрий
і як захочу несамотним стану
і як захочу біля сонця розтану
навіки щезну й оживу знов.
Такий я!
29 — IV. 914. Київ.
Как рано мне приходится не спать,
Оттого, что я печалюсь.
Елена Гуро
SUM