Ця сторінка вичитана
— 99 —
Ки́нь козачій — не ледачій-—
Полетить до стана,
Ми́жъ хатами, кури́нями,
Якъ вкопаный, стане.
Та й скочу я зъ вороного,
Землю поци́лую,
Зъ гори́лкою до губъ моихъ
Чарку притулю я.
Тихо, тихо .... нема коня,
Нема вороного, —
Не пускають козаченька
Въ поле на дорогу.
Понесется панъ кошовый
Безъ мене на си́чу;
Зійде сонце въ чисти́мъ поли́ —
Я ёго не зтри́чу.
Буде буйно шабля гостра
Ляха, Турка бити,
Будуть зъ гикомъ Запорожци́
По-морю лити́ти....
Ой колибъ хто подавъ мини́,
Коня вороного,
Ой колибъ хто пустивъ мене
Въ поле на дорогу!...
Я. Щоголевъ.
