Перейти до вмісту

Сторінка:Молодик на 1843 год (1843).djvu/152

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 99 —


Ки́нь козачій — не ледачій-—
 Полетить до стана,
Ми́жъ хатами, кури́нями,
 Якъ вкопаный, стане.
Та й скочу я зъ вороного,
 Землю поци́лую,
Зъ гори́лкою до губъ моихъ
 Чарку притулю я.



Тихо, тихо .... нема коня,
 Нема вороного, —
Не пускають козаченька
 Въ поле на дорогу.
Понесется панъ кошовый
 Безъ мене на си́чу;
Зійде сонце въ чисти́мъ поли́ —
 Я ёго не зтри́чу.
Буде буйно шабля гостра
 Ляха, Турка бити,
Будуть зъ гикомъ Запорожци́
 По-морю лити́ти....
Ой колибъ хто подавъ мини́,
 Коня вороного,
Ой колибъ хто пустивъ мене
 Въ поле на дорогу!...

Я. Щоголевъ.