Янъ Стшелєцкій Вонтрубка, gо смерти Григорія зъ Сянока († 1479) арцибіскупомъ Льво̂вскимъ (р. 1481). Въ р. 1478 Павло зъ Вротимовичь Вонтрубка, съ тои самои родины, бувъ приходникомъ капітулы перемыскои.
По̂сля Станислава Бишовского Белзке воєводство занявъ р. 1489 Павло Зброжекъ, а по̂сля него Петро Мышковскій. Коли Миколай съ Танчина полягъ въ битвѣ зъ Волохами въ буковиньскому лѣсѣ, тодѣ надѣлено Петра Мышковского, воєводу Белзкого, урядомъ генерального старосты Руского р. 1499. Якъ єго попередникъ на Белзкому воєводствѣ, такъ и во̂нъ держить урядъ каштеляна Судецкого. Въ тому самому часѣ (р. 1497) рядивъ Янъ Мишковскій дворомъ арцибіскупа Льво̂вского. Арцибіскупомъ Льво̂вскимъ а заразомъ и біскупомъ Перемыскимъ бувъ тодѣ славный Андрѣй Борисовій Роза, що въ 1503 р. занявъ найвысшій ступень єрархічный въ Польщѣ, арцибіскупство Гнѣзненьске.
На останку родина съ Ходеча въ тому часѣ приходить зновъ до высокихъ урядо̂въ краєвыхъ. Станиславъ съ Ходеча, сынъ того воєводы и старосты, стає старостою Рускимъ р. 1500. Андрѣя съ Ходеча выбрано біскупомъ Каменецкимъ, а Миколай съ Ходеча ставъ канонікомъ капітулы льво̂вскои и перемыскои. Отже родина съ Ходеча, що глибоко вкорѣнилась на Руси, уступила то̂лько на короткій часъ членамъ иншихъ знатныхъ родинъ польскихъ у высокихъ урядахъ на Руси. Коли жь ти̂ родины вымерають або поступають на высши̂ уряды державни̂, вертає родина съ Ходеча зно̂въ до высокихъ краєвыхъ го̂дностей и урядо̂въ.
Подружа мыжь можными родинами рускими а польскими поселеными на Руси або такожь поза обсягомъ Земель Рускихъ мали не меншу вагу, якъ правлѣнє высокими урядами краєвыми. Такимъ способомъ князѣ Ратиборски̂ на Шлєску осягнули мѣсточко Яворо̂въ зъ сумѣжными селами въ городецкому окрузѣ. Старостою генеральнымъ на Руси р. 1436 бувъ Вінцентій зъ Шамотулъ, каштелянъ Межерѣцкій, коли Петро зъ Спровы Одровонжь старостувавъ ще въ Галичѣ. Єму надавъ Владиславъ Ягайловичь р. 1436 мѣсточко Яворо̂въ зъ сумѣжными
