Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/129

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 121 —

Руски̂, сполучени̂ съ Короною, уживали бо̂льшихъ свобо̂дъ якъ Волынь и схо̂дна часть Подо̂ля та инши̂ Землѣ Руски̂ прилучени̂ до Литвы. Основни̂ законы, надани̂ Землямъ Рускимъ, прилученымъ до Польщи, були ось яки:

Границѣ воєводства Белзкого, Руского и Подо̂льского були ненарушими̂, се бъ то не могли бути уменшени̂. То̂лько мешканцѣ поселени̂ (bene possessionati) въ котрому будъ зъ рускихъ воєводствъ могли держати краєви̂ уряди, — а такожь и суды (колєгіяльни̂) могли справувати то̂лько мешканцѣ поселени̂ (bene possessionati) въ то̂й землѣ. Съ краю нѣкого не можна було выкликати и передъ суды чужого воєводства ставити. Краєвого мешканця не можна було увязнити и карати, поки єго вины не доказано правно передъ судомъ, а то по̂сля правъ, яки̂ були въ иншихъ краяхъ Рѣчи посполитои. Найвысши̂, краєви̂ достойники духовни̂ и свѣтски̂ засѣдали по̂сля основныхъ законо̂въ Рѣчи посполитои Польскои въ соймахъ державныхъ въ Колѣ, Сѣрадзѣ, Ленчицѣ, Пётрковѣ и т. д., де рѣшалися справы найбо̂льшои ваги, для загалу и цѣлости державы. Справы грошеви̂ подавано до рѣшеня соймамъ провінціональнымъ въ Корчинѣ. Окро̂мъ соймо̂въ провінціональныхъ Малопольщи, що во̂дбувалися въ Корчинѣ, въ надзвычайнихъ случаяхъ збералися ще зборы станови̂[1] Земель Рускихъ такъ н. пр. рѣшалась на такому зборѣ въ исторіи важна пригода по̂сля смерти воєводы Андрѣя Одровонжа (1465 р.), воєводы у Львовѣ[2].

Король Казимиръ зобовязався, нѣчого не постанавляти въ справахъ Земель Рускихъ безъ рады стано̂въ тыхъ Земель. По̂сля ухвалы сойму въ Корчинѣ, потвердженои королемъ, всѣ уряды, що мали участь въ зъѣздахъ генеральныхъ, могли бути роздани̂ то̂лько за радою бароно̂въ (се бъ то высшои шляхты) тои Землѣ, такъ само и урядѣ по̂дкоморія и хорунжого.

До во̂йсковои службы ставали Землѣ Руски̂ по̂дъ тыми самыми умовами. Вони неначе добули собѣ право, що призваляли, чи взяти участь у походахъ воєнныхъ посполитого

  1. Въ белзкому привилею (1462 р.) названи̂ станами краєвыми „окро̂мъ бароно̂въ, пралато̂въ, шляхты ще й заступники мѣстъ“, однакъ си̂ останни̂ ще не засѣдали на соймѣ въ Корчинѣ.
  2. На такому зборѣ у Львовѣ по̂днесено багато важкихъ закидо̂въ въ приявѣ короля супроти Андрѣя Одровонжа.