Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/133

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 125 —

вный єсть кметемъ, се бъ то мужикомъ привязанымъ до грунту.

Станъ мѣщаньскій на Руси въ половинѣ XV. ст. мавъ багато елєменто̂въ чужихъ. Були тутъ середъ Поляко̂въ и Русино̂въ, Жиды, Во̂рмене, Италійцѣ, зъ Генуи и Фльоренціи та загаломъ купцѣ зъ усякихъ славныхъ мѣстъ Европейскихъ. Казимиръ надавъ Жидамъ на по̂дставѣ статуто̂въ кн. Литовського Витовта-Олександра зъ р. 1408 свободу во̂льного обороту особы и майна. Хочь король ти̂ во̂льности надани̂ р. 1454, опо̂сля во̂дкликавъ и обмеживъ на домаганє шляхты,[1] Жиды на Руси мають до́бра сельски̂, камяницѣ у Львовѣ, ведуть процесы зъ найвысшими достойниками державы, пріймають и переховують за́ставы, беруть мыта въ державу и т. д. У Львовѣ, були въ друго̂й половинѣ XV. ст. заможни̂ Жиды, що орудували значными капіталами: жидъ Шахно и Волчко, жидъ Нотко, державець мытъ льво̂вскихъ, жидъ и жидо̂вка Іорданы и єи сынъ Шмухель и т. и. Однако жь при ухвалахъ фертоно̂въ, се бъ то надзвычайныхъ податко̂въ на соймахъ въ Корчинѣ въ р. 1456 и 1472, вымагано во̂дъ жидо̂въ оплаты по 4 грошѣ во̂дъ гривны, коли на мѣщанъ и купцѣвъ христіяньскихъ наложено по 2 грошѣ во̂дъ кождои гривны цѣнованыхъ капітало̂въ.

При ко̂нци XV. столѣтя жидъ Мойсей въ Каменци стоить въ порозумѣню съ Турками, коли на якійсь часъ політика польска прибрала неприязный для Турціи зворотъ и за те єго увязнено а єго майно забрано на рѣчь скарбу. Мусивъ то бути славный жидъ, коли ажь рядъ турецкій вдався въ сю справу и въ дорозѣ дипльоматично̂й р. 1501 выєднавъ по єго смерти зворотъ сконфіскованого майна єго дѣтямъ и жѣнцѣ. Тодѣ й Во̂рмене вже такожь доходять до высокого значѣня и набувають до́бра земски̂. Во̂рмене съ XV. ст. носять ще переважно во̂рменьски̂ або руски̂ имена. Такъ н. пр. Во̂рмене, мѣщане льво̂вски̂: Атабей, Агопша, Захарко, Богданъ, Ивашко и т. д. Во̂рменинъ Иваіпко зо̂ Львова доступає ступня королѣвского повѣрника. Въ Земляхъ Рускихъ маємо такожь багато посе-

  1. На основѣ давнѣйшихъ статуто̂въ у Вартѣ (statuta Vartensia) зро̂внано Жидо̂въ що до справъ земскихъ съ краєвою шляхтою. Опо̂сля обмежено права що до прескрипціи и за́ставу, а просто заказано пожички грошій и записы пожичокъ на до́бра земски̂.