Сторінка:Монографіи до исторіи Галицкои Руси М. Смирнова, М. Дашкевича и Дра И. Шараневича (1886).pdf/138

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 130 —

И хто жь не зрозумѣє, якъ велики̂ змѣны въ земскихъ во̂дносинахъ на Червоно̂й Руси були сполучени̂ въ наслѣдокъ сихъ подѣй? Ко̂лько жь то людей и родинъ безъ чутки загинуло середъ тыхъ на́падо̂въ и въ то̂лькокротныхъ заразахъ моровыхъ, що такъ звычайно появляються за розливомъ людскои крови та ще тодѣ, якъ не було нѣякои охороны санітарнои! Однако жь и въ то̂й такъ трагічно̂й добѣ исторіи краєвои ти̂ нещастя не наступали безнастанно, а заразъ по̂сля нагальныхъ буръ наступали лѣта супокою, коли люде, наче ти̂ муравлѣ, що имъ хто розбурить муравлиско, шпарко зберали свои останки, що бъ ихъ на́ново довести до ладу. Задля заселеня, королѣ польски̂ яко правни̂ дѣдичѣ Червонои Руси орудували самово̂льно єи Землями и надавали ихъ хоробрымъ мужамъ звычайно въ нагороду за прислуги воєнни̂. Таки̂ наданя понайбо̂льше во̂дбуваються за границею Рускихъ Земель, въ Краковѣ, въ Судомирѣ, въ Ропчицяхъ, въ Неполомицяхъ, на соймѣ въ Пётрковѣ, — рѣдше въ обшарѣ Рускихъ Земель, н. пр. у Львовѣ, Колоднѣ, Козловѣ и т. и. Наданя дѣються звычайно за призволомъ прибочнои рады королѣвскои по̂дъ печатею державною, а въ краю наданя дѣються въ присутности достойнико̂въ краєвыхъ и свѣдко̂въ краєвыхъ, дѣдичѣвъ до̂бръ публичныхъ, державцѣвъ, судіѣвъ земскихъ и загаломъ тыхъ осо̂бъ, що були побо̂чь короля або що бо̂льше займалися сею справою.

При наданю королѣ Польски̂ бачили на мѣсцеви̂ потреби краєви̂, або такожь на загальне становище державы, и въ сему розвитку во̂дносинъ земскихъ во̂дбиваються майже всѣ важнѣйши̂ пригоды и подѣѣ загалу державы або такожь исторіи краєвои.

Ягайло бажавъ околицѣ на Червоно̂й Руси, такъ страшными пригодами опустошени̂, заселити и черезъ те помножити доходы скарбу королѣвского. Во̂нъ заходився, що бы костелъ римскій довести до величавости такои, якъ у другихъ провінціяхъ Польщи и єму подати змогу до боротьбы съ православными на Руси. Тому зъ вдяки за побѣду войска польского въ битвѣ по̂дъ Копыстрыномъ р. 1432, въ день св. Андрія, надъ Литвою, Русинами и Татарами и для заохоты духовеньства римского до горячихъ мольбъ за успѣхъ польского оружія зъ Нѣмецкимъ орденомъ въ Прусахъ, съ котрымъ король Владиславъ Ягайло провадивъ довголѣтну боротьбу, надававъ во̂нъ