тыхъ судо̂въ и такъ старалися забезпечити ихъ для памяти потомства и надати характеръ публичный.
Хочь власть судова перейшла зъ рукъ короля на дѣдичѣвъ, во̂йто̂въ та мѣста, хочь въ найважнѣйшихъ справахъ судили суды колєгіяльни̂, що во̂дбувались правильно, королеви, яко жерелу цѣлого судо̂вництва, позо̂ставала ще велика власть судова надъ мешканцями краю. Король, приѣжджаючи на Русь, бувъ обовязаный судити въ найважнѣйшихъ справахъ, де ходило о житє, майно та особисту свободу обжалованого. Се належало вже до основныхъ законо̂въ краєвыхъ, що король и въ такихъ случаяхъ выдававъ засудъ спо̂льно зъ судомъ зложенымъ съ краянъ, та поручавъ имъ дальше веденє королѣвскихъ судо̂въ по во̂дъѣздѣ своѣмъ съ краю надъ незалагоджеными ще справами, выключно до него приналежными. До побору фертоно̂въ або надзвычайныхъ податко̂въ, наложеныхъ провінціональными станами задля потребъ воєнныхъ, именовано повномочника королѣвского. Такимъ повномочникомъ для Земель Рускихъ и иншихъ Земель Малопольскои провінціи бувъ р. 1472 Петро Санчигневскій съ Пацанова. Королѣвскій повномочникъ накладавъ черезъ каштеляна, судію або по̂дсудію грошеви̂ кары на неуплачуючихъ данинъ тои Землѣ, де перебувавъ и обтяжувавъ або конфіскувавъ ихъ земске майно, або такожь каравъ непоко̂рныхъ темницею. Приѣздъ такого королѣвского повномочника для побору фертоно̂въ мусивъ бути дуже гро̂зьный для мешканцѣвъ. Во̂нъ каравъ съ по̂дмогою сихъ урядниковъ не то̂лько тыхъ, що не заплатили данины, але мавши власть судити, засуджувати и карати смертю, прослѣдувавъ зброднярѣвъ и тыхъ, що непокоили публичный порядокъ або такожь давали публичне зго̂ршенє, а коли доказано имъ вину, засуджувавъ въ имени короля навѣть на смерть. Окро̂мъ того для розсудженя справъ бо̂льшои ваги зъѣздивъ до Земель Рускихъ по ко̂лька разъ королѣвскій посолѣ — судія генеральный, що бъ во̂дбувати генеральни̂ суды. Мѣста та оселѣ въ загалѣ були обовязани̂ того посла удержувати, та давати єму для потрѣбнои ѣзды такъ звани̂ по̂дводы.
Податокъ, що походивъ съ повинности удержуваня посло̂въ королѣвскихъ, яки̂ приѣздили на суды генеральни̂, звався „столове“. Въ оселяхъ приватныхъ на правѣ магдебурскому во̂ддавали сей податокъ дѣдичеви, яко верховному судіѣ во̂льнои
