Наслѣдкомъ надань та привилеѣвъ, подѣлу, продажи, дѣдицтва и въ загалѣ алієнаціи земского майна, земля переходила зъ рукъ до рукъ и набрала бо̂льшои ваги. Тому мусило по̂днестися ро̂льництво.
Поселенє мѣстъ и сѣлъ на правѣ тевтоньскому та протегованє мѣщаньского елєменту королями по̂дмагало промыслъ и купецтво. Мѣста Рускихъ Земель, стояли въ тѣсному звязку зъ мѣстами иншихъ Земель Рѣчи посполитои и во̂дбували зъѣзды, звычайно въ Ланьцутѣ, де нараджувалися надъ справами спо̂льными, та порозумѣвалися зглядомъ напряму, въ якому имъ поступати належало въ будущинѣ. Тымъ-то розвивався и скрѣплявся духъ спо̂льности мѣщаньства, вплывавъ користно на кредитъ, оборотъ капітало̂въ и публичне довѣрє.
Во̂драдне чутє будиться въ насъ, коли споглядаємо середъ боротьбы, яка безнастанно во̂дбувалася у нашому краю та зливала єго нивы струями лицарскои крови, на дѣло реорганізаціи суспо̂льнои, або слѣдимо за звязками та взаєминами съ чужими народами и державами на дорозѣ тихого историчного розвитку. Однако жь сей розвитокъ реорганізаційный, те ново розбуджене житє суспо̂льне, сей оборотъ елєменто̂въ, си̂ звязки та взаємины зъ во̂ддалеными краями, во̂дбуваються у схо̂дно̂й Галичинѣ у сѣй тутъ зображено̂й добѣ не безъ боротьбы интересованыхъ сторо̂нъ та не безъ обопо̂льного угнѣту. Розслѣджуючи исторію ро̂дного краю, ми повини̂ єѣ подати такъ, якъ розвивалася въ дѣйстности, та оповѣдати не то̂лько дѣла добри̂ або подиву го̂дни̂, але й во̂дслонити уємни̂ стороны.
Пишучи сю розправу, здыба́ли мы грамоты, що свѣдчать про упослѣдженє иновѣрцѣвъ та Русино̂въ при на́годѣ ерекціи мѣсть, або при наданю свобо̂дъ, правъ та матеріяльныхъ користей поодинокимъ мѣстамъ. Се упослѣдженє зъ засады, або радше недопусканє до повныхъ правъ горожаньскихъ, дається выяснити духомъ нетолєранціи, якій вѣявъ тодѣ ще въ Европѣ, та вплывомъ высшого духовеньства рим. кат. на праводавство державне и на постановы короля вже черезъ те саме, що найвысши̂ достойники рим. кат. костела (н. пр. Збигнѣвъ Олесницкій), стояли просвѣтою понадъ инши̂ станы. Духовеньство рим. кат. не то̂лько брало участь у вѣчахъ краєвыхъ, соймахъ провѣнціональныхъ та державныхъ, але засѣдало й въ радѣ коронно̂й а безъ єи призволу вже Казимиръ IV. не мо̂гъ почати
