Перейти до вмісту

Сторінка:Мстислав Рус. Причта про Садівника (Скрентон, 1914).pdf/86

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Що! мінеральні води? плюйте на те паскудство. Одна вода житя (аква віта) ґрунт, а всї прочі води добрі лишень на те, щоб самі ними дурні голови мили.

 


12. НОВИЙ РІК.

При звуках кришталевих чаш і многолїтствіях в сьвітлих палатах і при криках і дзвоненю зубами голодних дїтий в хлопських норах, зійшов на галицку землю Новий Рік.

Новий Рік, вирвавши ся з обіймів старої баби-яґи, Маланки, поцїлував маму землю, завинену в снїгову плахту і скиглячу від зимна та пустив ся на візитацію по своїм царстві.

Він заходив на попівство, до мешкань інтелїґентів, до українських товариств, касин і бесїд, але там так все було собою заняте, що навіть йому нїхто чарочки не піднїс. Пили вправдї на здоровлє Нового Року; але його то анї не тїшило, анї не гріло. Голодний і холодний пішов він до хлопських та міщаньских хат. — Але там стрічали його лишень голодні і змерзлі дїти.

Коли де переступив поріг, то вони зараз кричали йому на стрічу: “Пане, їсти! їсти!” — “А деж ваші батьки?” — питав він здивований. — “А деж-би, пре-