Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/131

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 123 —

зъ гарматъ и рушниць. Толстой по̂славъ въ Москву листъ и по̂сланець мусѣвъ єго сховати въ сво̂й цѣпокъ, що бъ по дорозѣ де не вытрусили. По̂дъ Остеръ прибули съ козаками кієвского полку полковники — колишній Дворецкій и новый Ивано̂въ и почали добувати мѣсто. Остряне заразъ по̂ддалися имъ. Воєвода Рагозинъ во̂дбивався зъ ранку до вечера, ратники взяли половину мѣста и спалили єѣ, а Дворецкій зъ своими козаками и Острянами задержався въ друго̂й половинѣ мѣста, поробивъ шанцѣ, по̂дкопы и сильно ставъ перти на Москалѣвъ. Прибула во̂дъ Шереметева по̂дмога ратникамъ и по̂дсобила имъ добути ко̂лька козацкихъ шанцѣвъ, спалити ко̂лька баштъ, запалити цѣлу ще половину мѣста и провезти въ замокъ порохъ, де сидѣвъ Рагозинъ. Весняна бездорожь не дала прибути ново̂й запомозѣ съ Кієва. Четверта частина Остра була въ рукахъ у Дворецкого.

Отаки̂ выпадки во̂дбувалися по лѣвобережно̂й Украинѣ въ протягу першихъ трохъ мѣсяцѣвъ 1668 р. Въ Гадячѣ гетьманъ Бруховецкій пильнувавъ якійсь часъ не дати Москалямъ приводу помѣтити, що дѣється, але во̂нъ почавъ росповсюджувати універсалы, оповѣщаючи наро̂дъ, що царь зложивъ съ Поляками умову, знѣвечити козако̂въ и давъ Польскому королю 10 міліоно̂въ золотыхъ, абы напавъ у чужинцѣвъ во̂йско и выкорѣнивъ козако̂въ. За для власнои самообороны гетьманъ по̂дбивавъ наро̂дъ проганяти и вбивати своихъ ворого̂въ, царскихъ ратнико̂въ. На си̂ гетьманови̂ зазывы почала збиратися въ Гадячь козацка во̂йскова сила. Воєвода Овсѣй Огаревъ спытавъ тодѣ гетьмана, зъ якои речи се робиться? Гетьманъ во̂дповѣвъ єму:

„Я довѣдався, що съ Крыму вырушила татарска орда и таборує по̂дъ Чорнымъ Лѣсомъ, на те я й збираю во̂йско. Я вже про се написавъ до царя и въ Бѣлгородъ до князя Борятиньского.

Небавомъ зо̂бралося въ Гадячѣ козако̂въ близько восьми тысячѣвъ. Царскимъ ратникамъ що дня ставало небезпечнѣйше. Гадячь майже цѣлкомъ не бувъ окрѣпленымъ.

Дня 8. лютого въ недѣлю воєвода Огаревъ зъ московскими рейтарскими полковниками Іоганомъ Гульцемъ и Дирикомъ Графомъ вырядилися до гетьмана поздоровити єго, якъ се водилося звычайно. Перше Бруховецкій було самъ выходивъ