Украинцѣвъ вважали не яко чужинцѣвъ-неприятелѣвъ, а за польскихъ по̂дданко̂въ ворохобнико̂въ.
Зъ Сосницѣ король зъ во̂йскомъ рушивъ на Нови̂ Млыны; мѣсточко не окрѣплене було, тымъ-то воно й не спротивлялося. Польске во̂йско перейшло черезъ мѣсточко и затаборувало за цариною, понапинавши катряги и розвѣвши огнѣ. Канцлєръ Пражмовскій вѣзъ важни̂, паперы и велику силу дорогоцѣнностей и заночувавъ не въ таборѣ, а въ самому мѣсточку. Про се довѣдався конотопскій сотникъ Нужный: користуючись зъ довгои зимовои ночи, во̂нъ съ козаками прибѣгъ въ Нови̂-Млыны и напавъ на Поляко̂въ. Пражмовскій трохи-трохи не вскочивъ въ полонъ: козаки забрали чимало дорогоцѣнностей; срѣбну королѣвску посуду до столу; всѣ канцлєрови̂ паперы и навѣть срѣбный канцлѣрскій каламаръ.
У короля була спершу думка йти на Батуринъ; де перебувавъ тодѣ зъ головными козацкими силами гетьманъ Бруховецкій. Вырядили спершу розвѣдчико̂въ, що бъ запевнитися, нѣ Бруховецкій въ Батуринѣ. Розвѣдчики, вернувшися, донесли, що въ Батуринѣ фортеца доволѣ мо̂цна, добути єѣ трудно; людей у Бруховецкого сила и що козаки не по̂дпустили розвѣдчико̂въ до хуторо̂въ, котри̂ навкруги Батурина. По тако̂й звѣстцѣ король залишивъ думку добувати Батуринъ и рушивъ далѣ на по̂вно̂чь.
Тымъ часомъ литовскій гетьманъ Сапѣга зъ литовскимъ же полевымъ гетьманомъ Пацомъ простували до короля. Бо̂ля Бряньска, московске во̂йско по̂дъ проводомъ князя Борятиньского, зупинило имъ путь. Виникъ бо̂й, але ско̂нчився безъ рѣшучои переваги на той, або на другій бо̂къ. Въ Путивлѣ стоявъ тодѣ князь Куракинъ; до него вѣвъ во̂йско князь Яко̂въ Черкаскій и си̂ московски̂ воєводы замѣрялися не по̂дпустити, що бъ московске во̂йско пристало до королѣвского. Король, прочувши проте, взявъ зъ во̂йскомъ на Путивль. Князь Черкаскій не во̂дважився на бо̂й и во̂до̂йшовъ лѣсами, а король не по̂шовъ добувати Путивля; бо єму було переказано, що туды прийшло нове московске во̂йско. Король взявъ на Новгородъ-Сѣверскій и во̂дто̂ля рушивъ на Глухо̂въ.
Не доходячи ко̂лько верстовъ (кільометро̂въ) до Глухова, король затаборувавъ и вырядивъ до мѣста розвѣдчико̂въ. Обложенцѣ прогнали розвѣдчико̂въ, котри̂, одначе, поспѣли полонити
