Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/60

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 52 —

на Любомирского, по̂дстроювали на короля; король почавъ такъ въѣдатися на коронного маршала, що сей перебрався за кордонъ и почавъ ити проти короля зъ зброєю. Въ Польщѣ повстала усобиця, Польща розбилася на двоє: одни̂ стояли за короля и королеву, други̂ трималися Любомирского, знаходячи, що во̂нъ обороняє давну, законнѵ волю Речи-Посполитои — не инакше становити собѣ короля, якъ по соймовому присуду. Король заво̂звавъ во̂йско зъ Украины на втихомиренє ворохобнѣ, розпочатои Любомирскимъ.

Сему во̂йску давно вже не плачено. Головный керманичь Яблоновскій скликавъ во̂йскову раду („коло“) и прирадили вырядити до Варшавы по̂сланцѣвъ во̂дъ во̂йска прохати, що бъ була выдана платня, котрои вже два роки не выдавано. По̂сланцѣ вернулися голоручь, бо соймъ вже розо̂йшовся, а безъ него не можна було нѣ завести нови̂ податки, нѣ выдати платню. Тодѣ жовнѣрство склало „конфедераційный звязокъ“; маршалкомъ конфедераціи выбрало Адама Устржицкого, а Осипа Борского помо̂чникомъ єму та й рушило зъ Украины въ Польщу, що бъ тамъ по свому справитися съ королѣвскими и духовными маєтностями и зо̂брати зъ нихъ за свою платню курей, качокъ, овечокъ, на превелику зло̂сть вбогимъ селянамъ. Конфедераційный звязокъ, мовити по просту, бувъ въ Польщѣ нѣ що, якъ леґальна и звычайна ворохобня.

Конфедераты складали державу въ державѣ: вони пильнували притягти до себе якъ найбо̂льшь товаришѣвъ и придбати загальне вызнанє своихъ замѣро̂въ. На метѣ у такихъ конфедерацій стояло звычайно приневолити власть, выдати платню, котрои часто таки, або не доплачувано, або жь выдавано не въ свою пору.

Польске во̂йско такъ хутко выступило зъ Украины, що козаки вважали, що вороги ихъ зъ стыдовищемъ втѣкли. Яблоновскій лишивъ на Украинѣ самыхъ пѣхотинцѣвъ у чигириньскому, корсуньскому и бѣлоцерко̂вскому замкахъ. Комендантомъ въ Чигиринѣ бувъ Жебровскій, по̂дъ рукою у генералъ-майора Стахорского, перебувавшого въ Бѣло̂й-Церквѣ. Залогу въ Чигиринѣ держали вѣрни̂ ще тодѣ Польщѣ козаки. Въ Корсунѣ лишилися Нѣмцѣ-пѣхотинцѣ, котрыхъ було лишень 250 чоловѣка, та й ти̂ не мали нѣ доброи одежи, нѣ въ достачь харчѣвъ. Залога въ Бѣло̂й-Церквѣ була по̂дъ урядомъ Ста-