Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/63

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 55 —

королемъ, помѣжь сихъ двохъ силъ, съ котрыхъ кожна перетягувала до себе Украину. Поспо̂льство повставало и зазброювалося — одна половина єго тягла за царя, друга за короля. Въ одныхъ осередкомъ, съ котрого чекали поратунку — бувъ Канѣвъ, де перебувавъ и царскій гетьманъ Бруховецкій; — у другихъ Чигиринъ, Бѣла-Церква, чи въ загалѣ мѣсто, де перебувавъ гетьманъ постановленый во̂дъ короля. Одни̂ сподѣвалися по̂дсобленя во̂дъ московского во̂йска, други̂ во̂дъ польского. Такъ було доси, а теперь польске во̂йско само выбралося зъ Украины, а московского во̂йска не дочекалися царски̂ прихильники правобережнои Украины и тымъ-то повинна була все бо̂льшь, а бо̂льшь холодѣти прихильно̂сть ихъ до Москвы. На правому боцѣ, по̂сля во̂дъѣзду Тетери, козаки лишилися самопасомъ, безъ головы, поручь съ першими — мали урядъ полковнико̂въ и ватажки съ поспо̂льства, повставшого проти ПольщѢ. Бруховецкій имъ не допомо̂гъ и теперь вони лишилися на волю власного талану. Перше, якъ вже було говорено, Опара оголосивъ себе гетьманомъ и вхопився за помо̂чь Татаръ; проти Опари обявився другій супротивникъ, бажавшій гетьманувати — Петро Дорошенко. За Татарами зъ роду ще не було права ставити на Украину гетьмано̂въ, та, здавалося й не можлива рѣчь, наустити украиньскій наро̂дъ до вызнаня такого права. Дорошенкови выпадало пристати, або до Польщи, або до Московщины. Доки що во̂нъ не приставъ ще нѣ туды, нѣ сюды, а тримався Татаръ. Татаре тодѣ були спо̂льниками Польского короля, тымъ-то Дорошенкови натурально було, опираючись на Татаръ, пильнувати, що бъ єго затвердивъ на гетьманствѣ король. Одначе, що бъ не покоштувати Опаринои долѣ, єму треба було спершу запевнитися, що козаки и поспо̂льство бажають собѣ гетьманомъ именно єго, а не кого-будь иншого. Але въ сему разѣ й були у него, та й на будущину мусѣли бути супротивники. Показнѣйшимъ супротивникомъ єго бувъ Дрозденко; сей не вызнававъ Опару гетьманомъ, и коли по̂сланець ставъ нахиляти єго на Опаринъ бо̂къ, во̂нъ промовивъ: „Я, нѣякимъ чиномъ не хочу во̂длучатися во̂дъ царя; коли битимете Поляко̂въ, то й я зъ вами; а коли вы за одно съ Поляками, такъ я вамъ не товаришь.“ Опара запропастився! Дрозденко вставъ и проти Дорошенка. Во̂нъ рушивъ зъ Брацлава на зустрѣчь Дорошенкови и зупинився въ мѣсточку