Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/68

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 60 —

и на ваготу выстачати по̂дводы. Проти сеи жалобы воєвода во̂дписувавъ у Москву, що вона не правдива; царски̂ ратники позабирали лишень ти̂ крамарски̂ мѣста, котри̂ колись належали волоцюгамъ, а теперь, бачь, пустували; по̂дводы у мѣщанъ беруть рѣдко, бо найбо̂льше ихъ выстачають крамарѣ зъ другихъ мѣстъ. Украиньскій наро̂дъ ремствувавъ не на самыхъ лишень ратнико̂въ: на границяхъ Украины Москалѣ заводили сварки; отъ примѣромъ, съ Конотопа поѣхали люде въ лѣсъ по дрова, ажь ось напавъ на нихъ панъ съ путивельского повѣту, „боярскій сынъ“ Денисъ Константиновъ, зъ мешканцями Вязовскои слободы и ограбувавъ ихъ: оденъ козакъ не хотѣвъ попустити єму свого коня, отже во̂нъ такъ вдаривъ єго мушкетовымъ стволомъ въ груди, що той на третій день и Богу духъ во̂ддавъ. Душегуба злапали, закинули въ тюрму въ Конотопѣ, але путивельскій воєвода велѣвъ выпустити и прислати до себе: такъ душегубъ и не бувъ покараный.

На лихо собѣ Украинцѣ до отсихъ сварокъ зъ Москалями додавали ще й суперечокъ помѣжь себе за яки̂ будь станови̂ справы, та зъ за тыхъ суперечокъ вдавалися зъ жалобами до воєводо̂въ, або въ украиньскій приказъ въ Москву. Отъ примѣромъ кієвски̂ мѣщане жалилися на козако̂въ, що вони приѣздили въ Кієвъ, нѣ бы то по дорозѣ въ Мотовило̂вку, та й перебували у Кієвѣ по мѣсяцю, полохаючи мешканцѣвъ, вымагаючи собѣ удержаня, заподѣваючи господарямъ насиля и бючи ихъ. Окро̂мъ того мѣщане жалилися, що й самъ гетьманъ инколи насылавъ у Кієвъ козако̂въ, котри̂ тутъ своєвольствували.


VII.

Коли отсе все дѣялося на Украинѣ, Бруховецкій перебувавъ въ Москвѣ. Во̂нъ прибувъ туды 11. вересня 1665 р. Зъ нимъ прибуло три особы зъ духовеньства, ґенеральни̂ во̂йскови̂ старшины: обозный Иванъ Цѣсарскій, судія Петро Забѣла, писарѣ Степанъ Гречаный и Захаръ Шийкевичь, осаулы: Богданъ Щербакъ, Василь Федієнко и Павло Костантиновичь, бунчужный Юсько Шимако̂вскій, хоружій Микола Яковенко; полковники: нѣжиньскій Матвѣй Гвинто̂вка, лубеньскій Грицько Гамалѣя и кієвскій Василь Дворницкій; 79 сотнико̂въ, отамано̂въ, во̂йсковыхъ писарѣвъ и канцелярскихъ по̂дписко̂въ; пять депутато̂въ во̂дъ мѣстъ; чотыри во̂йты, девять бурмістро̂въ,