Перейти до вмісту

Сторінка:Мыкола Костомаров. Руина І. Гетьманованє Бруховецкого (1892).djvu/78

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 70 —

той велѣвъ выступити козакамъ зъ мѣсточка Димера, та натомѣсць поставивъ залогу зъ Москалѣвъ: а ся залога й не встояла проти Поляко̂въ, котри̂, прийшовши съ по̂дъ Бѣлои Церкви, добули Димеръ, а царскихъ ратнико̂въ полонили. Шереметевъ выправдувався, що во̂нъ и не гадавъ выводити козако̂въ зъ Димера и не ставивъ туды на залогу Москалѣвъ; не тямить съ чиєи волѣ козаки выступили зъ Димера; Поляки жь нѣкого съ царскихъ ратнико̂въ не вбивали и не полоняли. Бруховецкій зновъ жалився, що лихи̂ люде по̂дбивають Шереметева до сварки зъ нимъ, гетьманомъ. А Шереметевъ и супроти сего во̂дповѣвъ, що се гетьманова выгадка, нѣхто єго зъ гетьманомъ въ сварку не вводить, а самъ гетьманъ „зѣло“ (вельми) користолюбивъ, и гнобить поспо̂льство хабарами. Шереметевъ поставивъ Грека Тамару збирати царске мыто на перевозѣ у Переяславѣ. Тамара зо̂бравъ 500 р., а гетьманъ вымагавъ, що бъ во̂нъ привѣзъ єму у Гадячь тысячу рублѣвъ; але Тамара не мавъ сто̂лько грошей и боявся, що бъ єму „не лишитися головы“. Не ладивъ Бруховецкій и съ переяславскимъ воєводою Вердеревскимъ: на сего во̂нъ жалився, що чоловѣкъ користолюбивый, бере хабарѣ и перетяжає людей постоями: выгадає отсе нѣ бы де зъ якого мѣста, чи села козакъ не слухає воєводу и не йде до во̂йска, та й нажене въ те мѣсто Москалѣвъ на постой и каже збирати зъ людей харчѣ. Въ Полтавѣ воєводою посаджено Якова Хитрова, котрый перше бувъ при гетьманѣ, и на него гетьманъ доносивъ, що обтяжає людей по̂дводами, бере коней у тыхъ козако̂въ, котри̂ й сами̂ при во̂йску пробувають, гнобить людей поважныхъ, колишнихъ полковнико̂въ; та й сучасного полковника нехтує, говорячи: „Во̂нъ вашь полковникъ, а я во̂дъ самого царя, то й старше васъ, а вы всѣ „по̂дчорты“! Зъ майорскими любовницями, додававъ ще гетьманъ, воєвода обходиться лѣпше нѣ жь съ козацкими жѣнками. Козакамъ нема во̂дъ него волѣ нѣ на сѣножатяхъ, нѣ на обгородженыхъ лукахъ и городахъ. Коли хто прийде до него съ товариства, во̂нъ у вѣчи плює, цѣпкомъ выколює очи, а слугамъ каже въ шию гнати“.

Неприязно обертався гетьманъ и до гадяцкого воєводы Федора Протасьева: зводивъ на него, що во̂нъ умысне, на переко̂ръ гетьманови не забороняє царскимъ ратникамъ гнобити Украинцѣвъ. Въ Гадячѣ, въ Котельвѣ, въ иншихъ мѣстахъ,