домъ Шереметева, теперь брався до спо̂лки зъ Москалями проти короля свого и бажавъ, що бъ сынъ єго по̂шовъ на службу до Московского царя: во̂нъ сподѣвався, що за се царь дасть єму на Украинѣ два мѣста, а во̂нъ зобовяжеться обороняти Украину во̂дъ нападу Татаръ и Поляко̂въ. Зъ сего не выйшло нѣчого, але зъ сего видно, що Москалѣ теперь почували себе красше, нѣжь торо̂къ. На жаль — вмовлятися съ Поляками царь препоручивъ своєму коханцю Опанасу Ордыну-Нащокину и товаришамъ єго Богдану Нащокину та дяку Грицьку Богданову. Ордынъ-Нащокинъ бувъ чоловѣкомъ, на котрого впало хочь ко̂лька крапель захо̂днои освѣты; отакихъ мѣжь Москалями того часу було вельми мало. Во̂нъ вызначався прихильностю до Поляко̂въ и готовый бувъ чимало де-чимъ поступитися Польщѣ, коли не всѣмъ тымъ, чого вымагали Поляки. Козако̂въ во̂нъ ненавидѣвъ и нехтувавъ ними. Про сво̂й наро̂дъ во̂нъ гадавъ съ такою зневагою, що вважавъ за велике добро для Московщины, що бъ мѣжь єи во̂йскомъ були на службѣ Поляки-бранцѣ, вважаючи, що польски̂ вояки достойнѣйшь московскихъ. До того жь Ордынъ-Нащокинъ бувъ чоловѣкомъ благочестивымъ и гидувавъ во̂йною христіяньскихъ народо̂въ. Бажаною метою єго була спо̂лка христіяньскихъ державъ проти мусульманъ. Царь Олексѣй хочь и приятелювавъ зъ симъ чоловѣкомъ, одначе жь поглядами своими вони не сходилися. Благочестивый православный царь вважавъ своимъ идеаломъ торжество самосто̂йнои православнои церкви; не хотѣвъ поступатися Полякамъ, побоюючись, абы православни̂ храмы и монастырѣ не перейшли по̂дъ римско-католицку власть. „Собацѣ не пристало ѣсти хочь оденъ шматокъ православный“, мовлявъ во̂нъ, розумѣючи володѣнє Поляко̂въ Украиною. Царь Олексѣй препоручивъ, що бъ Нащокинъ кермувавъ на користь образа Пречистои Богородицѣ и якихсь чудесъ „содіянныхъ отъ него въ видѣніи орла“. Царь згоджувався поступитися Польщѣ правобережною Украиною, абы то̂лько Кієвъ лишився за нимъ и на пять, або шѣсть верстовъ во̂дъ Кієва навкруги православни̂ монастырѣ були по̂дъ царскою рукою. Зъ отакими напередъ постановлеными умовами зъѣхалися съ Поляками на переговоры. Отодѣ жь то й выдали гетьманови наказъ зупинитися и не чеплятися до Поляко̂въ. Во̂дповѣдно наказу сему Бруховецкій выдавъ во̂дъ себе універсалъ, наказуючи вырядженымъ
