ходившись надъ згодою, ошукують лишень тымъ Москалѣвъ. На доказъ сего гетьманъ переславъ у Москву перехоплени̂ листы и прохавъ вырядити доси бо̂льше ратнико̂въ, що бъ розстановити ихъ по мѣстахъ близькихъ до неприятелевого краю, якъ отъ въ Кременчузѣ, Миргородѣ, Лубнахъ, Переяславѣ и въ Каневѣ.
Въ червцѣ прибули на Украину зъ Москвы переписчики, котри̂ повинни̂ були въ усѣхъ полкахъ переписати людей и зложити переписни̂ книжки, а воєводы мусѣли вже по тымъ книжкамъ збирати на царя податки. Переписчики були сами̂ лишень „стольники“. Вони приѣхали на сампередъ въ Гадячь до Бруховецкого. Гетьманъ погостивъ ихъ, додавъ до кожного зъ нихъ двохъ своихъ козацкихъ уряднико̂въ и розпустивъ ихъ по Украинѣ переписувати. Оденъ зъ отсихъ московскихъ переписчико̂въ прогнѣвивъ гетьмана тымъ, що подавъ єму царскій листъ зъ одо̂рваною печаткою. Гетьманови здалося се зневагою до него и во̂нъ жалився за се „приказу“ на переписчика. Але жь отсей самый переписчикъ, Хлоповъ, коли робивъ описъ у Глуховѣ, такъ выявивъ себе за самого щирого выконателя усѣхъ царскихъ препорукъ, за що царь дякувавъ єго и Бруховецкій мусѣвъ переказати Хлопову царску подяку.
Того часу, коли московскій урядъ вымагавъ спинити на Украинѣ усѣ воєнни̂ справы, а гетьманъ змагався, що Украина не може лишитися въ повно̂й згодѣ, въ само̂й Украинѣ выпала значна внутрѣшня колотнеча. Переяславскихъ козако̂въ вырядили въ Богушѣвску слободу бо̂ля Днѣпра, добувати Черкасы. Си̂ козаки збунтувалися, замордували свого полковника Єрмолаєнка, выбрали собѣ натомѣсць другого и прирадили вернутися въ Переяславъ проти царского воєводы и московскихъ ратнико̂въ. Про се довѣдалися инши̂ полковники, котри̂ стояли у Каневѣ — кієвскій Дворецкій, канѣвскій Лизогубъ и лубеньскій Богданъ Щербакъ; вони оповѣстили гетьмана. Зачасу довѣдався про се и переяславскій воєвода и звелѣвъ запалити мѣсто, а самъ замкнувся въ горѣшнёму мѣстѣ въ переяславскому замку. Гетьманъ звѣстивъ Москву, що ся колотнеча сталася по наущуваню польского коменданта зъ Бѣлои-Церкви и Дорошенка. Затихомирити колотнечу гетьманъ вырядивъ полковнико̂въ: гадяцкого Семена Остренка; нѣжиньского Гвин-
