ливый край. Маховскій вже добувъ Иванъ-городъ[1] и велѣвъ перемордувати Украинцѣвъ, котри̂ тамъ заперлися. Отутъ напавъ на него Дорошенко съ Татарами. Маховскій подався на Брацлавъ. Дорошенко вздого̂нъ єго, рострощивъ єго во̂йско, самого єго полонивъ и во̂ддавъ Татарамъ и єго и бо̂льшу половину полоненого во̂йска єго, котрого було 30 коруговъ. Зъ сего часу Дорошенко, якъ каже украиньска лѣтопись, во̂дчахнувся во̂дъ Польщѣ; голосно выявивъ свою думку, не коритися бо̂льше Польскому королю, а привернутися до Турецкого султана и стати удѣльнымъ володаремъ цѣлои Украины, якъ примѣромъ волоскій господарь. Зъ сею думкою во̂нъ почавъ умовлятися съ ханомъ. Дорошенко сподѣвався прихилити до себе козако̂въ обѣцянкою політичнои самосто̂йности Украины и выдававъ універсалы, заманюючи отсею думкою наро̂дъ. Въ мѣстѣ Торговицѣ, котре покорилося Дорошенкови, велѣвъ робити во̂дъ ханьского имени грошѣ и надѣлявъ ними козако̂въ, що бъ тымъ бо̂льше привернути до себе козацку громаду. Въ Корсунь и въ Бѣлу-Церкву во̂нъ засылавъ до польскихъ коменданто̂въ наказы, що бъ выбиралися зъ во̂дто̂ля, а Украинцѣвъ по̂дбивавъ, проганяти во̂дъ себе Поляко̂въ силомо̂ць. Бѣлоцерко̂вскій комендантъ мусѣвъ во̂дбиватися во̂дъ нападу мешканцѣвъ, що по̂ддалися Дорошенковымъ усовѣщуванямъ; спаливъ мѣсто и заперся въ замку.
Ото жь, нѣ бы выконуючи волю свого гетьмана Дорошенка, почали збиратися самово̂льни̂ „купы“. По кієвско̂й околицѣ вони грабували проѣзжихъ крамарѣвъ (Хвасто̂въ, опо̂сля резиденція славетного Палія, зробився тодѣ осередкомъ отыхъ завзятцѣвъ). А та частина людей, котри̂ дбали для себе споко̂йне житє, мусѣла переселятися на лѣвобережну Украину. За той часъ спустѣли мѣста Богуславъ, Синиця и Во̂льшанка.
Новый ладъ, котрый заводивъ на Украинѣ Бруховецкій, догоджаючи Москвѣ, не до смаку бувъ Украинцямъ; та ще жь багацько дечого вони не покоштували. Мѣщане за першимъ разомъ не розсмакували воєводскои управы и промовляли до Москалѣвъ, що раднѣйши̂ платити податки цареви, абы збутися козацкого урядованя. Коли вперше поприѣздили царски̂ воєводы, Украинцѣ дратували козацку старшину, промовляючи: „Ось
- ↑ Мѣсточко въ Гайсиньскому повѣтѣ, бо̂ля р. Кублича.
