себе, однак, цими заходами залякати. Утворилась нова Ірландська Ліга, яка проголосила всенародне повстання. Сміт О'Бріен зібрав навколо себе чималі загони повстанців, народ всюди вітав його як «короля Ірландії».
Це повстання також тривало недовго. Урядові війська розбили повстанців, полонили О'Брієна та инших провідників, засудили їх на смерть, але згодом король їх помилував і замінив їм кару смерти засланням до Австралії.
Так сумно закінчилася для Ірландії перша половина XIX століття й революція 1848 року. Через рік на Ірландію ще напала холера, так що людність через смерть та еміграцію знова страшенно зменшилася. Але закордоном, особливо ж в Америці, виростала нова, молода Ірландія. Край убожів і вилюднювався, але еміграція ставала на ноги та об'єднувалася. Звідси для нещасливого краю мав прийти порятунок.
Нещасливий кінець революції 1848 р., голоді холера примусили багато тисяч Ірландців переселитися за море, в Америку. Там вже від попередніх часів оселилося багато Ірландців.
