Перейти до вмісту

Сторінка:М. Драй-Хмара. Проростень, 1919-1926.pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Мене хвилює синій обрій
і вітер весняний, рвачкий,
що всі думки мої недобрі
розмає, як пухкі хмарки.

І синявою молодою
сповняються ущерть душа…
Он журавлі по-над грядою
назустріч з вирію спішать.

Не треба дум, вагань не треба:
трудний до сонця переліт, —
та в голих, у безлистих вербах
вже грає вітер на весь світ!
1925