Перейти до вмісту

Сторінка:М. Драй-Хмара. Проростень, 1919-1926.pdf/25

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Лани — як хустка в басамани,
а з підметів низьких долин
заносить духом конопляним,
і вигорілим дхне полин.

Самотний, з журавлем, колодязь
над полем журиться давно.
Вмочає сонце в сонну потязь
золототкане полотно.

Як віл, іде поволі днина.
Застигла колова шулік.
Коли-ж задзвонить тут машина,
засяє електричний вік?
1923