Перейти до вмісту

Сторінка:М. Драй-Хмара. Проростень, 1919-1926.pdf/28

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Серпневий прохолонув вар.
Напрявши гарусної пряжі,
мережа кучеряві мажі
вечірнім золотом гаптар.

Ще зелено в блідій поливі,
як на осінніх косах верб,
а вже кладе хтось тіні гливі
на тонко викреслений серп.

Померкло горяне горно.
Вдягає ніч жалобне рам'я.
О, хто це ранить утлу пам'ять?
 День одгорів. Давно.
1923