утлий
утлий
|
|
У́тлий, а, е. 1) = Вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193. 2) Утли́й. Плохой. Шух. I. 207.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
У́тлий, а, е. 1) = Вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193. 2) Утли́й. Плохой. Шух. I. 207.