Сторінка:М. Драй-Хмара. Проростень, 1919-1926.pdf/37

Ми не почуєм його кроків —
і як вернути їх назад?

Над ним лиш чорний прапор має,
і десь на стінах крови слід, —
а в серці він ще й досі сяє,
мов золотий метеорит.
1926