торгує хлібом. Але, знаєте, така служба міні не по душі; і служба й компанія міні були не по душі, сказав Целаброс.
— От-от заговорить про пшеницю та кукурузу, подумала Надя, і самі очи Целаброса чогось втратили для неі свою красу, а його особа — інтересність.
— Чомуж так? спитала Надя.
— Знаєте, той грецький кружок торговельний, матеріяльний, заговорив Целаброс вже по великоруськи, поглядаючи на бік на двох Греків, аґєнтів, котрі по великоруськи нічого не розуміли; тільки в іх й інтересу, тільки й розмови, що про торговельні справи, про ціни на пшеницю, кукурузу, тютюн…
— А вам це не подобаєть ся? спитала Надя і почула, що зраділа. Целаброс став для неі знов інтереснішим.
— О! ще і як не подобаєть ся. Я чоловік з просьвітою, з вищими тенденціями: люблю читати й мислити. Люблю людей мислячих, розвитих. А там, знаєте, яка просьвіта, яка фільозофія?
І Целаброс знов підморгнув скоса на двох аґєнтів. Надя осьміхнулась: вона знала фільозофію тих смирнських Аристотелів та Плятонів.
— Я дуже рада, що познаємилась з вами, сказала Надя; наш дамський кружок так само не цураєть ся просьвіти, виробляє собі принципи. Сказати правду, і міні обридла тут у нае розмова про торговельні діла, неначе більше нема про що й говорити.
— Я маю за велике щастє, що познаємив ся з вами. Бажаю від щирого серця познаємитись і з вашим кружком. Я чоловік з вищими поглядами. Міні хочеть ся десь відвести душу, поговорити про вищі тенденціі, про наукові питання. Інтерес науки — для мене найвищий ін-
