Як вертали з перегонів, Сулейман, шуткуючи запитав свого любимця, Ібрагіма-башу:
— „А що Ібрагіме, чи твоє весілля було більше величаве, чи свято обрізання мого сина Селіма?“
— „Такого весілля, як моє, не бачив іще світ, хоч як довго стоїть і — не бачитиме“ , відповів Ібрагім.
— „Що?!“ запитав султан, здивований такою смілістю. А Ібрагім відповів:
— „На моїм весіллю був такий гість, як Падишах Мекки і Медини, законодавець наших днів, хай живе вічно!.. А батько принца Селіма на святі обрізання свого сина не мав такого гостя“...
Султан усміхнувся і пішоб до жінки, переповісти їй слова Ібрагіма.
— „Той Ібрагім занадто розумний“, відповіла уражена Хассеке Хуррем, коли Сулейман переповів їй сміючись його слова. І усміхнулася так, якби знала про нього щось, чого не хоче сказати.
