Сторінка:Нариси з історії Північної Буковини (1980).pdf/16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


ся борошно і зерна пшениці. Цим підтверджується теза про те, що жіночі статуетки зображали божество родючості. Вони супроводжували обряди, пов’язані з культом врожаю, використовувались під час заклинань, спрямованих на відвернення посухи. Знайдені також глиняні фігурки з зображенням домашніх і диких тварин. За уявленнями стародавніх землеробів, вони також мали магічну силу і сприяли збільшенню стад.

На пізньому етапі розвитку трипільської культури (друга половина III тисячоліття до н. е.) посилюється роль скотарства, відбувається поступовий перехід від великих глинобитних жител до невеликих напівземлянок, розмальований посуд поступово зникає, і його місце заступає посуд, прикрашений відбитками шнура. Пам’ятки пізнього трипілля виявлені на Дністрі (Звенячин, Митків, Товтри) та в басейні Пруту (Костинці, Волока, Цецин).

В цей час вперше почали насипати кургани — монументальні споруди на могилах родоплемінних вождів. Найдавніші в Чернівецькій області кургани розкопано в Круглику, Ставчанах і Керстенцях Хотинського району та в Заставні. Вони були насипані в III тисячолітті до н. е. Поглиблюється майнове розшарування населення, виділяються багаті роди і племена. Свідченням накопичення багатств може бути, наприклад, скарб мідних сокир, знайдений у с. Рингач Новоселицького району. Енеоліт започаткував епоху розкладу первіснообщинного ладу. На зміну матріархату приходить патріархально-родовий устрій.

3. ПЛЕМЕНА БРОНЗОВОГО ВІКУ

Корінні зміни в житті населення викликала бронзова епоха (II — початок І тисячоліття до н. е.). Запровадження виробів з бронзи — першого штучного сплаву металів та розвиток скотарства, яке стає основним заняттям населення, істотно вплинули на розвиток господарства. Далі розвивається землеробство, появляються садівництво і городництво. Населення виробляє значно більше продуктів, ніж було потрібно для задоволення власних потреб. Частину надлишкових продуктів племена Подністров’я і Прикарпаття реалізували, обмінюючи їх на бронзові вироби в основному в племен Закарпаття, де у бронзовому віці утворився один з найбільших бронзоливарних центрів Середньої Європи. Решту надлишкових продуктів привласнювали племеина верхівка і багаті сім’ї.

Процес накопичення цінностей окремими сім’ями характеризують скарби, знайдені у селах Просіка Глибоцького, Прилипче Заставнівського, Бурдей і Новосілка Кіцманського районів. До їх складу входили такі коштовні на той час речі, як бронзові сокири-кельти, браслети, списи. Бронзовий вік характеризувався дальшим поглибленням майнової нерівності. Розвивається далі патріархально-родовий лад.