Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/108

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Уривки з літописів.
№ 1. Уривки з літопису Юзефовича.
1624.

Cosaci quoque Zaporovienses, damna innocentis Russiae ulturi, mense Septembri ex Borysthene centum myoparonibus per Pontum Euxinum Constantinopolim usque delati, oppidum Turcarum non incelebre, Jangikie dictum, exciderunt flammisque vastaverunt. Qui postea, opimis spoliis aucti, Turcis Constantinopoli ipsa magno terrore correptis, nec per sex horas opem suis pereuntibus ferre audentibus, quinimo parata triremium classe, secure regredientes spectantibus, feliciter domum remearunt.

1625.

Interim Cosaci pro restituendo fratre ad principatum, quem Turcarum imperator exauthoraverat, a Mechmet Gereio vocati, totam Tauricam, usque ad Capham, in ultima ora sitam, peragrarunt, Tartaros partis adversae multoties fuderunt, et domum cum gloria et


1624.

А козаки запорозькі, щоб помститися за шкоду, зроблену безневинній Русі, в вересні, допливши стома невеличкими суднами по Чорному морю до Костянтинополя, зруйнували ще й спалили досить знане турецьке місто Янґике́. Тоді здобувши вони добру поживу, щасливо вернули додому, бо турки в самісінькому навіть Костянтинополі з великого переляку аж шестеро годин не зважувалися ратувати своїх товаришів, що загибали, та, маючи готові галери, необачно дивились, як утікали козаки.

1625.

Тимчасом козаки, що їх викликав Мехмет Гірей, маючи на думці знову повернути давню гідність свойому братові, якого скинув був турецький султан, пройшли усеньку Таврію геть аж до Кафи, що лежить на крайньому побережжі, та, розбивши кілька разів татар ворожої партії, з славою пере-