зовсім немає, навпаки, цілком певні, бо хто инший, як не самовидець, наприклад, міг записати таке свідоцтво: «року 1681 августа 9 перед свѣтомъ, земля тряслася, с понедѣлка на вовторокъ». Мабуть писар, копіїста, хтів був полегшити собі працю, дещо проминаючи, особливо з того, що було ближче до його часів; проминав він зовнішні події, місцеві, занадто дрібні, деякі господарчі справи, метеорологічні звістки. І взагалі копіїсти дещо змінювали, виправляли, скорочували, по иншому складали відомості, утворюючи оповідання з розкинутих звісток.
Можна також погодитися і з иншими критичними поглядами Ор. Ів. Левицького на літопис Самовидця, в розвідці його висловленими. Де було написано літописа Самовидця і хто його склав? Про це в самому літопису звісток немає, але текст його дає відповідь на це питання. Бодянський і Максимович висловили думку, що літописець був родом з Правобережжя, що літописа склав задніпрянський козак, значить літописа складено в правобічній Україні і, як гадав Бодянський, у Корсуні. М. О. Максимович завсіди зве Самовидця задніпрянським козаком (Собр. соч., I, стор. 398, 403, 434, 462). Але це помилка, як це й довів О. І. Левицький. Акад. В. С. Іконніков каже, що тут треба відокремлювати питання про місце походження автора й питання про те, де літописа того було написано, — автор був, на його думку, родом із Правобережжя, а літопис складено на Лівобережжю, навіть можна додати, що в Стародубі. Це видно передовсім з того, що за Лівобережжя в ньому більше звісток, аніж за Правобережжя. А що літописа написано на Лівобережжі, ось на це доводи, що беремо їх з цього-ж-таки літопису: «Также и напотомъ-той сторони Днѣпра, ажъ по самій Днѣстръ, тое жъ ся стало спустошення замкомъ[1]; а звлаща тая сторона боку Днѣпра, которая при Дорошенку зостаетъ»[2], «Итакъ тая Украина стала пуста»…[3] «Орди… на томъ боку Днѣпра, на Волиню шкоди починили»[4]. Правобережна Україна всюди тут зветься тим боком Дніпра. Лівобережну навпаки він зве сьогобочною: «орди кримскіе… подпавши на сей бокъ Днѣпра, коло Домонтова и коло Бубнова»,[5], «Ромодановскій симъ бокомъ Днѣпра ишолъ»[6]. Иноді в одній звістці літописець виявляє протилежними обидва ці назвиська: «Козацтво, которое зостаетъ на томъ боку Днѣпра, якъ Чигринъ, Черкаси, то повинни слухати короля его милости, а которое зостаетъ на семъ боку Днѣпра, то повинно слухати его царского величества»;[7] «тамъ на Волиню коло Гродня и Берестя Литовского… Тутъ на Украинѣ коло Нѣжина и Чернигова»[8]. Гетьмана й козаків Лівобережжя літописець зве «нашими». Це все підтримує думку, що літописець жив на Лівобережжю і там, мабуть, складав і свого літописа. До всього, здається, жив він не на Полтавщині, а саме на Чернігівщині, адже за цю країну бачимо ми в нього найбільше таких подробиць топографічних, що їми цікавитися, ба навіть знати міг тільки тубілець. Таке, наприклад, оповідання про пожежу в Стародубі року 1877: «Того жъ року, мѣсяца мая семогонадцять дня, в четвертокъ, в обѣдной годинѣ, по службѣ
