Був собі дід, та загубив рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та, й сидить.
А це скаче жаба, та й каже: «Хто, хто у цій рукавицці?» — «Мишка-скряботушка. А ти хто?» — «Жабка-скрекотушка. Пусти и мене.» — «Иди.»
От біжить зайчик, та й каже: «Хто, хто у цій рукавицці?» — «Мишка-скряботушка й жабка-скрекотушка. А ти хто?» — «Зайчик-лапанчик. Пустіть и мене.» — «Иди.»
Коли це біжить лисичка: «Хто, хто у цій рукавицці?» — «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка и зайчик-лапанчик. А ти хто?» — «Лисичка-сестричка. Пустіть и мене.» — «Иди.»
От вони сидять; біжить вовчик и питає: «Хто, хто у цій рукавицці?» — «Мишка-скряботушка, жабка-срекотушка, зайчик-лапанчик, та сестричка-лисичка. А ти хто?» — «Вовчик-братік. Пустіть и мене.» — «Иди.»
Коли йде ведмідь, гуде и питаєцця: «Хто, хто в цій рукавицці?» — «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка и вовчик-братік. А ти хто?» — «Ведмідь-набрідь. Пустіть и мене в рукавичку.» — «Иди.» От, и той уліз.
Біжить кабан: «Хро-хро-хро! хто, хто в цій рукавицці?» — «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик,
