Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!»
Та й побіг.
Знову біжить тай біжить, — зустрічає його ведмідь. «Колобок, колобок, я тебе ззім!» — «Не йіж мене, ведмедику-братіку, я тобі пісні заспіваю.» — «А ну!»
«Я по коробу метений,
На яйцях спечений—,
Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!»
Та й маху…
Біжить тай біжить, зустрічаєцця з лисичкою. »Колобок, колобок, я тебе ззім!» — «Не йіж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісні заспіваю.» — «А ну, якойі?».
Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!«
«А ну-ну, ще заспівай! Сідай у мене на язиці, щоб мині чутніше було.« От він и сів, та й давай співати:
«Я по коробу метений,
На яйцях спечений…»
А лисичка його — гам! та й проковтнула.
Був собі Котик и Півник, та й побратались. От котикові треба ити по дрова, він и каже півникові: «Сядь же ти, пів-
- ↑ См. вып. I, с. 27–29, № 15: Лисичка, Котик и Півник.