Сторінка:Народныя южнорусскія сказки. Рудченко (1869).pdf/251

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!»

Та й побіг.

Знову біжить тай біжить, — зустрічає його ведмідь. «Колобок, колобок, я тебе ззім!» — «Не йіж мене, ведмедику-братіку, я тобі пісні заспіваю.» — «А ну!»

«Я по коробу метений,
На яйцях спечений—,
Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!»

Та й маху…

Біжить тай біжить, зустрічаєцця з лисичкою. »Колобок, колобок, я тебе ззім!» — «Не йіж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісні заспіваю.» — «А ну, якойі?».

 Я по коробу метений,
На яйцях спечений, —
Як од баби та од діда втік,
Так и од тебе втечу!«

«А ну-ну, ще заспівай! Сідай у мене на язиці, щоб мині чутніше було.« От він и сів, та й давай співати:

«Я по коробу метений,
На яйцях спечений…»

А лисичка його — гам! та й проковтнула.

(Записана тамъ же.)

3.
КОТИК и ПІВНИК.[1]

Був собі Котик и Півник, та й побратались. От котикові треба ити по дрова, він и каже півникові: «Сядь же ти, пів-

  1. См. вып. I, с. 27–29, № 15: Лисичка, Котик и Півник.