диво, що і д. Г. Ц., щоби здає ся умотивовати своі закиди в »зле понятім Золізмі« — вишукав щось подібного і в »жіночім альманасі.« »Пан Судія« — говорить він — »чоловік чесний і патріот, що о розгарі національноі ідейі стоіть на самім переді, заходить нараз в такі »культурні потреби,« що ймаєсь хабара і то гроша сирітского, аби жінку вислати до купелів а сина до школи.« — Єсли би »Судія« вислав жінку до купелів а сина до школи за для йіх і своєй утіхи, то дійстно мав би ся чим критик обурювати; але то лиш з критики так виходить. В оповіданю стає перед ним смерть дорогоі особи, стає і кличе дитина: »ти мені дав житє, дай мені і хліба!« До суду з ним! — кричить критик. — Добре, але там єще против кодексу карного стати можуть судіі присяглі, котрі би могли більше увзгляднити поводи і моральні мотиви поступку, ніж се було би по думці віками установлених прав.
Там можуть нас поперти найновнійші досліди наукові, хоть-би приміром професора Моріца Бенедікта, котрий ось що говорить:[1]
«Сучасна біольогія поставила цілком нові методи пізнаня чоловіка. Длятого то біольогія приноровлена до всіх галузей, где ходить о чоловіка, а затим в усіх відломах науки соціольогічноі може і мусить пробивати собі нові стежки. Передовсім має се місце в псильогіі, котра в будучности мусить стати справді наукою приноровленою до анатоміі і фізіольогіі мозговоі. То само, розуміє ся, можна сказати і о психольогіі кримінальній. Се чей-же найприроднійша наукова дорога, єсли в досьлідахъ над злочиньствами і средствами до іх затамованя виходить ся передовсім від самого злочиньства, котре не є нічим іншим,
- ↑ Biologie und Kriminalistik, von Prof. Dr. Moritz Benedikt. Гляди „Przegląd Społeczny“ р. 1887. 3. VI.
