згадок про гуртове вигубленє повстанців, то за те є досить поодиноких кар смертю. З 336 справ 218 скінчилось відобранєм житя оскарженим, 34 битєм різками і тілько 85 увільненєм. Сказати про увільнених судом, що вони уникли кари, не можна: вони, вперше, до суда тримались увязненими чи там де їх піймали, чи в кодненській ямі, а вдруге на допитї, для кращого виясненя справи кодненська комісия нерідко заживала катуваня 1-го степеня — битя різками. Зі справ, що скінчились калїченєм оскаржених, в кодненських документах є тілько одно: якийсь Степан Мисловський за вбийство осадчого Нагурного, винуватця смерти його родички, а також за вбийство чотирох Жидів був покараний відїтненєм руки і ноги[1]. З 218 покараних 9 четвертовано, 151 стято голови, 57 повішено і 1 посаджено на кіл.
Четвертованя, як бачимо, заживали в Коднї досить рідко з огляду на довготревалість сієї кари і за браком катів. Її практиковали тілько в вийняткових випадках. Четвертували, по перше, декотрих запорожцїв, що чомусь підпали польському суду, потім ватажків гайдамацьких загонів, що трапились йому в руки, і на рештї селян, що виявили велику лютість підчас вигубленя шляхти тим, що видавали їх на смерть і самі вбивали часто після того, як ті купили собі у них нїби безпешний захисток.
Із запорожцїв четвертовано Федора Базарного, Левка Малого і Клима Білого[2], що були в загоні Савки Плиханенка. — З ватажків гайдамацьких четвертовано Степана Головацького, що заходив ся з своїм загоном біля Шполи[3] і Савку Плиханенка, що мав невеликий віддїл із запорожцїв, в тім числї троє згаданих висше, і обертав ся біля Білої Церкви[4]. Иньші ватажки, як знаємо, не попали на суд в Кодню. За видачу і вбійство шляхтичів, що золотом купили собі захисток, четвертовано Якима Зарудного, Гарасима і Кирила Романюка[5].
