Сторінка:Непохитному. Пам'яти Василя Чумака (1920).djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ЧЕРВОНИЙ ЗАСПІВ.

І.

Риємо-риємо-риємо
землю, неначе кроти;
з крутів плазуємо зміями,
сіємо-сіємо-сіємо
буйні червоні цвіти…

Бурями сійтеся, бурями,
маки — червоні вогні:
там по-за ґратами — мурами
тінями сірими — хмурими
ранки конають ясні.

Вдаримо гучно ми дзвонами —
всесвіт обійде луна —
кинемо вільно червоними:
— Владарі світу з коронами,
вже не потрібні ви нам.