Сторінка:Непохитному. Пам'яти Василя Чумака (1920).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



ІІІ.

Ми — тіни… Ми — тіни меткі.
Ми — влучні рушення руки.
Ми носимо в грудях ненависти море, —
і в ночі осінні, в обіймах імли
ми гимни тобі заплели,
червоний тероре!

Ми — жах. Ми — караючий гнів.
Ми молимся культу вогнів, —
і хто є відважний, і хто нас поборе?..
Ми — тіни. Ми — криця. В обіймах імли
ми гимни тобі заплели,
червоний тероре!