39
мая на дорозї із Ленкорна, мимо острова ”Погоріла Плита“ запримітив я нараз новий остров, якого передше тут не було. Вийшовши на него, я зауважив, що остров складав ся із земляних брил, які остигли тілько з верха, а в серединї були горячі. Було очевидно, що той остров повстав недавно, тим більше, що на єго поверхности то тут то там, виривали ся із під землї горячі ґази“.
Судьба того нового куска твердої землї не завидна: подібно як остров Юлїї він не довго істнував. Уже до 20. липня морські филї сильно єго розмили, а через рік остров і цїлком щез. В цьвітни 1806 р. на Каспійськім морі лучив ся другий подібний випадок. Трясла ся земля, з бульканєм вилїтали ґази. А коли все скінчило ся, серед води видвигнув ся новий остров, до трох сяжнїв високий.
Хоч як грізні своєю чинністю ”болотні вулькани“, та в них нїчого нема вульканїчного. Місцеві мешканцї називають випливаюче із них болото ”лявою“, та тілько тому, що вони цїлком не знають справдїшної ляви.
,_%D1%81._39.png)
