можна најбільше даних і фактів і сьлідити бачно, шчоб јіх дитина в повноті і правильно перејньала. Спосібність до поданьа таких фактів, дајут самі закиди дитини, а сли на них виховујучиј не відповідаје, то тілько хіба з бојазни або лінивства. Ви кажете дитині, шчо небудь робити, — вона каже шчо не може; ви показујете јіј, јак то зробити. Або: дитина хоче сама шчось зробити, ви кажете јіј, шчо то немож і питајете, јакби вона хтіла тоје зробити. Вона росказује вам својі фантастичні пльани; а ви консеквентно і подрібно доказујете јіј, шчо то бути не може. В тім однім разі, јака хороша спосібність передати дитині богато правдивих і живих відомостеј о законах природи, о појавах духового житьа чоловіка, о суспільнім порьадку. І вірте міні, шчо дитина потрафит вас тогди зрозуміти.
В загалі можна сказати, шчо тупому пониманьу дітеј ми самі најбільше винні. В нас часто обставини житьа нарушајут чистість льоgіки; в нас de jure і de facto часто минајутсьа і ми допускајемосьа часто такојі переміни основних прінціпів і таких виводів с поодиноких фактів, јаких здорова думка ніјак не пријме. Чиста льоgіка дитиньача не допускаје того, дльа того всі нельоgічности, котрі ми пријмајем часто без власнојі відомости за правду, не зрозумілі дльа дитини. Сли ви наповнили голову дитини правдивими даними, то вам вже трудно буде зробити неправдивиј вивід, опертиј на тих даних; але сли ви положили злі основи, то ніјак не діјдете до того, шчоб дитина правильно гльаділа на всі виводи, котрі ви робите і котрі цілком не відповідајут положеним основам. Подібні нельоgічности ведут тілько до зіпсованьа природного здорового змислу в дитині, а таке зіпсованье трафльајесьа в нас дуже часто.
