Дуже зле впливаје на поньатливість дітеј також неприродниј порьадок, приньатиј у нас в науці. Пізнанье можна набути тілько аналітичноју дорогоју; сама наука розвиваласьа в такиј спосіб, а тим часом вже в першіј науці зачинајут у нас від сінтези. То порьадок цілком перевернениј, с котрого виходит нејасність, запутаність, мертвота і т. д. Кожда наука зачинајесьа вступом, де говоритсьа о важности, користи і поділі науки. Прошуж вас, јак може дитина поньати тоје борше, зак шче поньала цілу науку? Історіја ділитсьа на старі, середні і нові віки. Јакжеж затримајесьа в памјати дитини сеј поділ, коли вна о історіјі ніјакого не маје поньатьа? Gеоgрафіја ділитсьа на три части: математичну, фізичну і політичну, перша часть говорит о і т. д. Чиж можна жадати, шчоб дитина знала, шчо в кождіј части је сказано, коли шче не вчилась нікотројі?
Тимчасом гльадіт, кілько охоти — знаньа, кілько бажаньа — відкрити правду показујут діти! Інстінкт правди відзивајесьа в них дуже сильно, може ј сильніјше, ніж в дорослих. Вони не зајмајутсьа формами, котрі утворили собі льуде і котрим надајут тілько значіньа. Вони не зајмајутсьа геральдикоју, не пропадајут за чинами і почестьами (розуміјесьа, сли јім не наговорено про се від першого дньа житьа). За тоје јак радо зајмајутсьа природоју, јак охочо пізнајут усе діјсне, не формальне, јак інтересује іх кожда жива појава. Шчасливі шче діти, шчо природа не тратит цілком над ними права, не зіставльаје іх на жертву зіпсованих, неморальних, односторонних льудських теоріј! „Але, скажете, в дітеј сильна наклінність до злого отже треба противитисьа вже з роду злим наклінностьам дітеј“. Ми на тоје відповімо словами одного глубокого знатока льудськојі природи: „Добриј і злиј боки зрівноважені в чоловіці. Дльа того не-
