§ 13
15
камінь — каменю |
лебідь — лебедя, лебединий |
б) вільний (порівн. воля) |
божевільний (порівн. збожеволіти) |
а так само обопільний, осібний, слобідський, свавільний, пізній, кінчати, гілчастий, робітник, керівник, будівник, робітниця, дійниця, гірчиця, харківський, робітництво, гірчак, рівчак, кінчик, стільчик і т. ін. (у цих і подібних інших словах і буде при всіх відмінах, бо склад завсіди закритий).
в) ніг (родов. множ.) — нога |
панчіх — панчоха |
Від усіх цих і подібних інших слів є й здрібнілі слова, або які інші вивідні, де в закритих складах теж буде і, напр.: ніжка, гірка, кіска, бджілка, пілка, ягідка, робітний, осібний, слівце, підрешітка, плічко і т. ін. Але є слова, що в родовому відмінку множини в них о, е не переходять у і, а буває звичайно це тоді, коли й здрібнілих тощо слів від них нема, напр.: вода — вод, рожа — рож, проба — проб, перепон, установ, постанов, істот, печер, потреб тощо.
г) зілля, весілля, обіддя, кілля, гілля, підніжжя, перенісся, подвір'я, межигір'я, пір'я тощо, але в іменниках на -ння від дієслів і буває звичайно тільки під наголосом: ході´ння, носі´ння, плеті´ння, вражі´ння і т. ін., а без наголосу -ення: відро´дження, збі´льшення, збага´чення і т. ін.
Так само і в таких, як сіллю, ніччю, розкішшю, матір'ю, злістю, радістю, щирістю і т. ін. (від усіх подібних іменників з і в назовному відмінку однини).
ґ) овець — вівця, овес — вівса, орел — вірлячий (також і орлячий), око — вічко, вікно, отець — вітчим, вітця (також
