§ 13
19
(але не тільки лише в здрібнілих): візок (з аналогії до візка, візком, візки тощо, де терший склад закритий), дзвінок, гвіздок, кілок, стіжок, ріжок, місток, відробіток, припічок, стілець, корінець, гребінець, камінець, сирівець, олівець, обідець, харківець, покрівець, кінець, удівець, фахівець, верхівець, червінець, лікоть, ніготь, кіготь і багато інших, а з них далі й дзвіночок, гвіздочок, візочок...
Тільки коли в здрібнілих іменниках чоловічого роду нема зв'язку з такими здрібнілими, де були б випадні о й е, то переходу о, е в і не буде: возик, возичок, дзвоник, хвостик, столик, лебедик, лемешик і т. ін.
Але й перед випадними о чи е не завсіди о й е кореня переходить в і: гонець, але гінця, боєць, але бійця, творець і творця, коток і котка, носок і носка, урядовець і урядовця, угодовець, службовець, народовець тощо (з наростком -о´вець здебільшого так):
в) Через такі словотвори, як перенісся, підніжжя, узгір'я тощо, де і виникло з о в закритому окладі за правилом 1., виникли й інші, де і маємо з повноголосу: роздоріжжя, підворіття, підборіддя, Запоріжжя. Та й тут так само не завсіди і, а в залежності від інших форм:
доріг — роздоріжжя
воріт — підворіття
борід — підборіддя
поріг — Запоріжжя
але
берег — побережжя, надбережжя, Лівобережжя
полов — полоття
зворотній — вороття
молов — молоття
колос — колосся
волос — волосся і т. ін.
г) Підо впливом таких (правильних) форм, як переміг, приніс, утік тощо (див. 1 г.) виникли й виволік, виволікши (але виволокла, виволокти) зберіг, зберігши (але зберегло, зберегти тощо), стеріг, стерігши (але стерегли, стерегти тощо). Звичайно й усі вивідні від цих дієслів: заволік, поберіг і. т. ін.
У деяких дієсловах навіть я чергується в закритому складі з і: лягти — ліг, лігши (але лягла, лягли...), запрягти — запріг, запрігши (але запрягла, запрягли...), опрягтися — опрігся, опрігшися (але опряглася, опряглися...). Тільки не слід цього поширювати на такі дієслова, як удягти — удяг, тягти — тяг і т. ін.
2*
