на їх власнім досвіді, в тім отже, що поперше приступається до того, щоби населення дійсно поголовно вчилося управляти.
Такі головні характеристичні ознаки приміненого в Росії демократизму, котрий є вищим типом демократизму, розривом з буржуазним понівечінням його, переходом до соціялістичного демократизму і до умов, уможливлюючих початок відмирання держави.
Розуміється, стихія дрібнобуржуазної дезорґанізованости (яка при кожній пролєтарській революції в тій чи иншій мірі неминучо виявить себе, а в наглій революції через дрібнобуржуазний характер країни, її відсталість і наслідки реакційної війни виявляється особливо міцно) не може не відбиватися на совітах.
Над розвоєм орґанізації совітів і совітської власти доводиться невпинно працювати. Істнує дрібнобуржуазна тенденція до перетворення членів совітів в „парламентарів“ чи, з другого боку, в бюрократів. Боротися проти сього треба, притягаючи всіх членів совітів до практичної участи в управлінню. Відділи совітів перетворюються в багатьох місцевостях в орґани, які поволі спливаються з комісаріятами. Метою нашою є поголовне притягнення бідноти до практичної участи в управлінні, і всякі кроки до здійснення сього — чим ріжноманітнійші, тим краще — треба старанно реєструвати, досліджувати, систематизувати, перевіряти ширшим досвідом й узаконяти. Метою нашою є безплатне виконування державних обовязків кожним працюючим, по відбутті восьмигодинної задачі продуктивної праці. Перехід до сього особливо тяжкий, але тільки в цім переході є забезпека остаточного зміцніння соціялізму. Новина і труднощі перемін викликають, природна річ, багато кроків, які робиться, так сказати, напомацки, з численними помилками, збоченнями; без сього не може бути жадного скорого поступу. Вся своєрідність теперішнього положення на погляд багатьох, вважаючих себе соціялістами, є в тім, що люди звикли абстрактно протиставляти капиталізм соціялізму, а між тим і другим глибокодумно ставили слово: „перескок“ (декотрі, пригадуючи уривки читаного у Енгельса, добавляли ще глибокодумнійше: „перескок з царства конечности до царства свободи“). Про те, що учителі соціялізму називали перескоком перелом з погляду поворотів всесвітньої історії і що перескоки такого роду обіймають доби в кільканадцять а то й більше років,
