Жуківського (військовий міністр) і докладую йому. Він обіцяв викликати й покарати за ці звірства.
Далі цей знаменитий Заєць опинився в самому Острі й заарештував декількох комуністів. Намагався й навіть було на деякий час заарештував комісара Кривду-Соколенка.
Я знову до Жуківського.
Саме в той час по Київі на автомобілі роз'їздить цей самий знаменитий Заєць із заклятим, нашим ворогом, бувшим військовим начальником Остра Сперанським.
Я починаю домагатися в Жуківського, і Заєць таки був заарештований і відісланий до в'язниці.
Вже підчас гетьманщини, коли і я сидів у в'язниці, я дізнався, що цей Заєць був капітаном і поміщиком.
В Острі появився, як комендант од центральної ради офіцер, син відомого чорносотенного дідича Хижний (потім кат у гетьмана).
Оттакі коменданти вкривали Україну під охороною німців. Пани, покриваючись центральною радою, захоплювали владу до своїх рук і почали розправу. Всюди йшла підготовча поміщицька робота.
А тимчасом німецьке військо охопило всю Україну, витискуючи пролетарську армію, встановлюючи ніби-то порядок, прикриваючи поміщиків, роблячи катування.
Німецьке командування ніби-то йшло в контакті з радою, а на ділі йшло в контакті з поміщиками.
А центральна рада була за іграшку, на неї дивилися з глумом. І тут уже стало ясно для всіх, що революція гине.
Арештовується всякого, на кого тільки вказують поміщики. Їхні прихвосні розстрілюють усякого, хто є ніби-то більшовик.
Одного разу мене сповістили, що в Київі у в'язниці сидять товариші Ячник і Ізраїлевська і що туди ведуть Птуху, Одінцова та инших через Броварі, мабуть, з тією метою, щоби ці товариші попали до рук Зайця. А його було своєчасно заарештовано, і можливо, що таким чином врятувалися деякі з цих товаришів.
