Сторінка:Одинець Г. Мої спогади про центральну раду (Харків, 1926).djvu/35

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Вона придалася, як заслонка, за якою буржуазія звела своє кубло, посадила гетьмана, який уже й закінчив далеко не славне існування центральної ради, ставши за ката українського народу.

Багато коштувало зусиль і крови народові прогнати тих катів і визволити свій край, об'єднавшись у братерську спілку з робітниками й селянами всіх націй, прямуючи до рівности всіх національностей і тримаючись у щільній спілці трудящих.

Навчені гірким досвідом, українські робітники й селяни будуть міцно триматися у спілці трудящих і служитимуть за приклад для поневолених усього світу.